Джерело
Християнські вірші 🌿 | СЛОВО ДО ЦЕРКВИ"Будьте готові і підперезані, і нехай вашісвітильники б...
699 Охват/переглядів
2025-06-28 04:00
Повідомлення №1949
СЛОВО ДО ЦЕРКВИ"Будьте готові і підперезані, і нехай вашісвітильники будуть позасвічувані". (Мт.12:35)Ти не знаєш,коли Я тебе заберу в небеса,І коли землю цю вже назавжди прийдеться лишити,Та остання коли з очей упаде сльоза,І ти будеш повіки зі Мною у Царстві жити. Ти не знає,о Церкво, та чуєш вже кроки Мої,І ти бачиш у світі ознаки Мого приходу,Люди плачуть від страху, від подиху зла та війни. Повсякчас пильнувати ти маєш, о Мій народе. Роздивися сьогодні,якою дорогою йдеш,Чи бува не зійшла на широку з вузької стежини,Де уже немає границь,де нема Моїх меж? В світі безліч шляхів,а до неба - один єдиний. Що у серці твоєму,бажання плекаєш які? Де твій схований скарб і на кого твоя надія? Чи, бува, не забув,що ти є мандрівник на землі? Чи, бува,не згубив ті дари,що тобі Я довірив? Ти сьогодні ще можеш оливи зробити запас,Моє Слово звучить ще,Я до серця твого промовляю,Дав свободу для віри,маєш нині приємний час,Але часто його не цінуєш і ним зневажаєш. Так багато турбот маєш й планів в своєму житті,Й кажеш: я є багатий і маю всього надміру. Та багатство твоє тільки шкоду принесло душі,Бо лишилась вона без одежі,незряча й безсила. Раджу в Мене купити тобі Я безцінні дари:У вогні переплавлене золото,щоб ти ним збагатився,Одіж білу і чисту,щоб не видно було наготи,Й мазь цілющу на очі,щоб вперед ти,у небо дивився. Докоряю тобі,бо люблю і бажаю спасти,І так хочу,щоб ревністю серце твоє палало. Час так швидко летить,не повернуться дні і роки,Пам'ятай,моя Церкво,що часу лишилось мало. Тож пильнуй, й не лінуйся трудитись на ниві Моїй,Ти покликана Слово Моє в цьому світі звіщати,Хоч спокус так багато,шлях до неба тернистий,вузький,Та щоб буть переможцем,боротися треба і в вірі стояти. А за це нагорода чекає тебе в небесах,Будеш мати вінець й царюватимеш вічно зі Мною. Ті дари,що тобі Я довірив,в серці міцно тримай,Коли вірною будеш,ввійдеш в Місто святого спокою. Автор Ірина Косарук