ПРО ВИБІРА що ми виберем, коли запропонуютьНам царську їжу з пишного стола? Тут все приманливо, тут всі святкують,Нам пропонують царського вина. Хіба ж від цього можна відмовлятись:Такого гарного, розкішного життя? Хіба можливо в цьому помилятись? Попереду солодке майбуття. Та юнаки ті вирішили твердоНе осквернятись тим, що на столі. Не це було життєве їхнє кредо, Господь для них щось інше заповів. І в цьому рішенні вони не сумнівались,Хоча здавалось, кращим це було. В усьому лиш на Бога покладались,І всі побачили, що це лиш на добро. В житті своєму Божий шлях обрали, Відмовившись від царського добра. За інших вони краще виглядали,І всі побачили, що це все не дарма. А ми так часто помилятись можем, Коли для нас є вибір у житті. Постійно наше "я" лиш переможе, А душу залишаєм в самоті. І ось, здається, щастя вже спіймали, Як сіли з іншими за пишний стіл... Але, насправді, кращими не стали:Такі, як всі, у марноті сумній. Та інший шлях потрібно нам обрати, Щоб не потóнути в банальності земній,Духовної щоб не зазнати втрати, І не залишитись від Бога в стороні. А все, що пропонується, не кращеЗа те, щоб Бог щоденно нам дає, Бо в цьому світі так багато фальші... Вона душі лиш смутку завдає. А якщо все від Бога лиш приймаєм,То світ побачить в нас Його дітей. Вони вважають, що ми все втрачаєм,Та в нас, проте, є більший привілей. Ми виглядаємо не так, як інші, Нам ця марнотність душу не гнітить,В нас більше миру, щастя більше, В очах надія і в тривожну мить. А на кінець важливі результатиНаших життєвих цілей і діянь,Тому Господнє треба вибиратиСеред корисливих людських бажань.