Нарешті вийшла велика й деталізована стаття про комплекси РЕБ Ай-Петрі, яким досі опікується лише Петро Порошенко, але які спроможні рятувати наші міста, виробництва та захисників України від ворожих атак. Раніше про все це були тільки поодинокі епізодичні згадки. Після представлення комплексу на на MSPO-2026 в Польщі вже більше утримувати довкола одного з найкращих у світі комплексів РЕБ стіну мовчання й блокування стає все важче. Плюс публічна презентація знімє надмірні відмовки про секретність. Тому рекомендую статтю Олени Соколан на Мілітарному:
https://militarnyi.com/uk/special-projects/lyudyna-bilshe-ne-zdatna-keruvaty-povitryanym-boyem-chomu-rozrobnyky-unikalnogo-kompleksu-pdtr-aj-petri-vidmovlyayutsya-vid-zaliza-na-koryst-shi/

Схоже, що вже під спонуканням ззовні укрвладі та Міноборони таки доведеться зробити новий крок у сфері оборонних закупівель комплексу, в який раніше інвестував лише П. Порошенко. Але науковці подають значно масштабніші плани заходів у зв'язку з можливим виходом Ай-Петрі на ширший рівень застосування у військах та масштабуванням системи у великих обсягах. Уже йдуть напрацювання щодо застосування ШІ для комплексного управління. Але державі доведеться або визнати свою співвідповідальність з ворогом за численні жертви й руйнування, або починати формувати єдину автоматизовану систему управління РЕБ і ППО.

Майбутнє протиповітряної оборони — за єдиною мережею, а не окремими комплексами. Потрібна інтеграція сенсорів, радіоелектронної розвідки, РЕБ, оптичних систем і засобів фізичного ураження. Кожен елемент має працювати як частина спільної системи.
З розумінням цього розробники Ай-Петрі створюють не просто комплекс придушення ворожих БпЛА, а програмну платформу, здатну керувати великою кількістю розосереджених засобів і координувати їхню роботу.

І тут уже виникає пряме питання: чи буде Zе й далі блокувати розвиток високотехнологічних воєнних засобів захисту неба, орієнтуючись лише на своє московське корито у виді допотопних, але мега дорогих творінь Фаєр пойнту, чи хоча б не стане заважати прогресу й захисту українців. Розробники вже виконали базові дії не просто для максимальної системи РЕБ, а для формування комплексного захисту неба. Бо найважчі проблеми й перепони можуть бути не технологічними, а бюрократичними. Держава повинна встановити єдині стандарти сумісності оборонних систем. Нові РЕБ, сенсори та перехоплювачі мають підтримувати спільні протоколи обміну даними. Інакше закупівля різнорідного обладнання не створює єдиної оборонної мережі.

Саме ймовірна протидія ефективним системам копплексного захисту неба з боку zе-корупціонерів, які з арахаміями, камишіними, чмутами та багатьма іншими пригрілися на відрубних проєктах розрізнених засобів оборони, можуть стати головною перешкодою. Тому й треба про ці напрацювання більше говорити й писати. Цьому завданню служить і пропонована стаття.