Заборонити правду не можна. І ігнорувати очевидну підготовку Офісу до виборів також. Під звуки війни влада наклала заборону на правду. Але ми цю заборону проб'єм. Впевнений. Так. Я зараз пишу дуже непопулярну але давно відому мою позицію на фоні розмов про сильного політика, який зможе відновити нормальну роботу систем української державності після чинного хаосу в президентському кріслі. Варіантів є багато. Але я не про варіанти, я про реальність. Безальтернативність Порошенка — це не гасло. Це реальність.В умовах війни, кризи довіри, зовнішнього тиску й внутрішньої роздробленості, Україні потрібен не експеримент, не шоу і не черговий "новий обличчя". .Потрібен той, хто довів свою здатність тримати країну, об'єднувати союзників і говорити з Путіним мовою сили, а не капітуляції.Петро Порошенко — єдиний з лідерів, хто:мав досвід верховного головнокомандувача і не зламався;•вивів країну з руїни після Майдану;•підписав Угоду про асоціацію, здобув безвіз, зупинив армію Росії у 2014;•будує реальні міжнародні зв’язки, а не селфі з політиками.Його критикували, його атакували, проти нього відкривали десятки справ — і не змогли зламати. Бо він — не випадковий гість у політиці. Він — системний гравець, навколо якого досі формується стрижень проукраїнського табору.Сьогодні, коли багато хто мовчить, бо боїться владу — він говорить. Коли інші прогинаються — він стоїть.Тому вибір не в іменах. Вибір у курсі: капітуляція чи боротьба. І в цьому виборі Порошенко — не один з варіантів. Він — єдина альтернатива поразці.