Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Прелюдія нової холодної війни з лінією розколу Заходу? І шоу імітаторів з нашого секонд-хенду…" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=KexM7x9lvlQ===10 лютого 2007 року під час Мюнхенської безпекової конференції президент росії в.путін (тоді ще ні для кого не пуйло) виголосив промову, яку свідки виступу та оглядачі розцінили, як пролог до нової «холодної війни». На жаль, на цьогорічній МБК присутні були в шоці від тієї «бурі й натиску», які демонстрував новий віце-президент США. Новий розлом, вороги для них уже не раша й не Китай, ворог Європа, яка «зрадила» якісь цінності, що були тільки в головах адміністрації Трампа. Щось оце мені нагадало дуже доморощене: що ворог не путін, а Порошенко. І оте, що Америка вам нічого не зобов’язана, прозвучало, як «я вам нічєво нє должен»… І до «я нє лох, я прєзідєнт етой страни…» аналоги у виступі Венса проглядалися. А до європейців виразно демонструвалося ставлення, як до васалів перед лицем великого рудого американського сюзерена. І ще такий собі зверхній та дуже агресивний ізоляціонізм. Більшість присутніх відчули шок і страх. Але «буря й натиск» - інструмент небагаторазової дії. І більше служить підняттю ставок. Уже жорсткі відповіді міністра Пісторіуса знизили температуру та почали повертати декого із гордовитих гостей від вигаданої ними нової реальності до нормальності. А ще краще тенденцію продемонстрував міністр оборони США Піт Геґсет. Він свій запал потратив на засіданні Рамштайну і вже спокійніше почав підтверджувати, що США ж ні з яких зобов’язань у НАТО не зіскакують. І війська в Польщу планують переправити, й разом із НАТО відпір раші можуть дати. Тільки інвестувати в оборону мають усі. Тому ці брутальні замашки – це, на мій погляд, більше добре продумана технологічна гра, яку за домовленістю ведуть усі члени адміністрації. А далі? А далі поступове повернення до нормальності. От лише рашистського смороду там зараз дуже багато. І певності, що він вивітриться, нема. Тому мої прогнози дуже-дуже стримано оптимістичні. Для Європи. І тільки…А Україна? А ми ні. Це та гра, коли ти всім вказуєш, що вони мають бути твоїми васалами. А хто відмовиться, той ним не буде. Схоже, що цю гру зрозуміли майже всі. Крім нашого не спотвореного інтелектом. Тому й ставлення таке зневажливе. Венс не згадав у своєму виступі Україну ні словом, а в інших виступах та відповідях він, як і інші, казали вкрай болісні для нас речі. А переговори команди Єрмака із Зелінскі та іншими з американською делегацією, судячи з усього, нагадувала відому картину передачі оброку удільними московськими князьками посланцям Золотої Орди. Попередньо про мирні ініціативи там майже не говорили. Про них між США й рашею саме зараз ідуть переговори доволі високого рівня. Йшлося про деталі майбутньої угоди «про економічне партнерство», а насправді, про передачу США права на ряд наших надр і ресурсів. Бо якщо ти, за правилами цієї гри, погодився бути васалом, то ти ним уже залишишся надовго. І тобі не буде місця за столом повноцінних переговорів. А твої приношення тільки посилюють твою повинність, але не покладають зобов’язань на сюзерена. Сюзерен нічого не винен тільки своїм васалам. Роль безмовного васала для Зе вже назавжди, бо схилив голову, а на шию поклали ярмо. А для України? Десь трохи розуміючи логіку цієї команди, припускаю, що це збережеться доти, доки в нас не відбудеться УБЗ. Перезавантаження можливе з новою владою, не з цією. І про це прямо говорять у Трампа. Цим носити данину й надіятися на лояльність і пробачення грішків…Про все це в контексті першого дня МБК сьогоднішній сюжет. А поки дякую за ваші перегляди, запрошую підписуватися на мої канали в ютюб і телеграм та прошу про поширення, рекомендації, коментарі і вподобайки.