📂Записки медика бригади «Червона Калина❤️»ВИКЛИК, ВІДВАГА І ВТОМА - ВСІ ПОЧИНАЮТЬСЯ НА «В»Одночасне надходження двох важких поранених:Перший - стабільний, обнадійливий. Скальпована рана потилиці, ніби був у полоні червоношкірих. Вогнепальний перелом стегна з величезним дефектом мʼяких тканин та кістки. Нога, напевно, стане підношенням на вівтарі Ареса.Другий - шансів менше. Опік полумʼям 70% тіла, ІІ-ІІІ ст. Ампутація передпліччя та гомілки. Множинні поранення живота і грудної клітки, пневмоторакс.Роботи - пітьма. Механічна та хірургічна обробка, наркоз, центральний катетер, кров, уретральний катетер, периферичні доступи, адекватне знеболення, інтубація, іммобілізація кінцівок, зупинка кровотечі, УЗД, дренування грудної клітки, ушивання скальпа, обробка та ізоляція опіків, і повʼязки-повʼязки-повʼязки.Тони марлі, каністри з водою, кондоми на датчики, пелюшки та памперси, трубки, катетери, системи. Гаряча кров, еритроцити, плазма. В кутку хтось помішує Елдон-картку з чотирма червоними краплями. Хтось кричить - незрозуміло чи пацієнт, чи лікар. Летить шовний матеріал - відстрілив голкотримач, який здається та відходить в засвіти від нескінченних сухожарок. Всі спітнілі від Вебасти, бо пацієнта треба гріти. Всі в крові, бо пацієнта треба рятувати.По рації щось передають: «Пшшшшш, пшшшш».Тиша. Всі завмерли.«Повтори» - вимагає старший.«Над нами завис дрон» - повторює рація.«Фух, слава богу, не ще один поранений» - видихає операційна сестра, а з нею й ми всі. Слава, мать його, богу.|Долучитись до бригади|Facebook|Twitter|YouTube|Instagram|TikTok|Забустити канал|