💡 Нереалізовані збитки банків зростають третій квартал підряд. На графіку видно, що після різкого підвищення ставок у 2022 році американські банки отримали сотні мільярдів доларів паперових збитків. Механіка проста:
💰 Банк купив облігацію за 1000$ із дохідністю 1,5%. → Ставки виросли до 4–5%. → Стара облігація стала менш цікавою → її ринкова ціна впала, наприклад, до 800$.

💸 Якщо банк тримає її до погашення, він отримає назад номінал. Тому на перший погляд проблема здається суто бухгалтерською. Але є кілька серйозних нюансів:1️⃣ Відтік вкладників. Банківські депозити - це короткі зобов'язання, а облігації часто довгі. Якщо починається відтік депозитів, банку потрібна готівка. Він змушений продавати облігації по умовні 800 $, і «нереалізований» збиток стає цілком реальним (це було одним із ключових факторів проблем Silicon Valley Bank у 2023 році).2️⃣ "Діра" у капіталі. Це особливо актуально для Held-to-Maturity securities (бумаги, які банк не може продавати, а зобов'язаний тримати до погашення) - для таких паперів банк може не показувати падіння ринкової вартості. Але це не змінює факту, зниження реальної вартості капіталу.3️⃣ Дороге фінансування. Старі активи можуть приносити лише 2-3%, тоді як за нові депозити банк уже змушений платити 4-5%. Тобто, маржа різко стискається або навіть стає негативною. І така проблема може існувати роками, навіть якщо банк нічого не продає.4️⃣ Обмеження кредитування. Чим більші нереалізовані збитки на балансі, тим менше у банку простору для нового ризику та розширення кредитування. Це прямий вплив на економічне зростання, особливо для малого і середнього бізнесу.

🎯 Ми бачимо втручання МінФіну США в утриманні зростання ставок. Хоча, саме із банківської сторони в першу чергу - це питання ФРС (вони відповідають за банківську систему), їм важливо не допустити нової хвилі банкрутств, відтоку депозитів і системної банківської кризи.