Гени впливають на щастя більше, ніж середовище.Ми любимо пояснювати щастя вихованням, атмосферою в сім’ї, підтримкою, правильними словами в дитинстві.І це звучить логічно.В одному дослідженні, яке аналізувало зв’язок між щастям, оптимізмом, відчуттям майстерності та батьківськими факторами, добробут підлітка справді був пов’язаний із благополуччям батьків.Але залишалось питання.Це гени чи спільне середовище?Лонгітюдне дослідження 615 сімей з прийомними та рідними дітьми дало менш приємну відповідь.Передача рівня щастя від батьків до дітей відбувається переважно через генетику, а не через середовище.Рівні щастя були значно сильніше пов’язані в сім’ях, де діти були рідними.У прийомних сім’ях цей зв’язок слабшав.Із цього напрошується висновок, який мені не дуже подобається.Щастя більше залежить від генів, ніж від атмосфери, у якій ти виріс.Оскільки ми не контролюємо свої гени,ми швидко викидаємо їх з рівнянняі зосереджуємось на тому, що зручніше контролювати:звички, мислення, середовище.Це не означає, що середовище не важливе.Це означає, що ми системно недооцінюємо біологічну стартову позиціюі переоцінюємо силу “правильного життя”.