Алайсіаги

Божественні діви пов'язані з синкретичним божеством Марсом Тінгсусом якого ототожнювали з Тюром. Відомі по трьом вотивним каменям з святилищ, де їм поклонялися фризькі воїни на службі в імператора, знайдених вздовж Адріанового валу в Британії. Знайдено дві пари імен Беда та Фіммілена, Баудіхілла та Фріагабіс, й вважаються германськими богинями, імпортованими з континенту.

Походження імен богинь залишається дискусійним. Німецький дослідник Рудольф Сімек припускає, що враховуючи, що богинь супроводжує Марс Тінгсус, діви можуть бути пов'язані відповідно з фризькими бодтінгом та фімелтінгом. Існують й інші версії, де їх пов'язують з праобразом скандинавських валькірій.

Альтернативну гіпотезу, запропонував німецький філолог Теодор Зібс, він пов'язує це позначення з германським коренем * beudaną («наказувати, пропонувати»). Тоді богиню вважали б «правителькою битви». Слідуючи цьому прикладу, персонаж Баудіхіллі можна розглядати як попередницю германської принцеси Беадохільди, дочки злого короля Нідхада, яка згадується в поемі X століття «Деор», а також у різних скандинавських сагах.

Святилище представляло собою, апсидіальну будівлю, збудовану навколо священної криниці, розташовувалася в поселенні біля підніжжя Чапел-Гілл, трохи південніше від форту. Її внутрішні розміри становили лише 3,0 м на 3,7 м. Поруч зі святилищем знаходилися велика зала та майстерня. Судячи з жертвоприношення грошей, використовувалося з кінця II до початку IV століття, після чого це місце було покинуте. Отже, святилище не слід плутати з круглим будинком з необробленого каменю IV століття, який Робін Бірлі в 1962 році помилково ідентифікував як храм Марса Тінгсуса. Воно містило вівтарі, присвячений командирами та солдатами всіх трьох підрозділів, які, як відомо, дислокувалися у Верковіції.

Ps. На фото реконструкція входу, що веде до святилища.

Telegram/Contact