Джерело
Київ Мілітарі Хаб | київпамʼятаєОлег Анатолійович ГРАМА / “ПЛАТОН”30 березня 1991 – 18 лют...
2 530 Охват/переглядів
2026-10-19 06:00
Повідомлення №10210
#київпамʼятає
Олег Анатолійович ГРАМА / “ПЛАТОН”
30 березня 1991 – 18 лютого 2023
СИЛЬНИЙ СЕРЦЕМ. НЕСКОРЕНИЙ ВИБОРОМ
Олег Анатолійович Грама народився 30 березня 1991 р. у селі Новоселиця на Хмельниччині. Тут, у рідному домі, промайнули його дитячі та юнацькі роки. Навчався в місцевій загальноосвітній школі. З раннього віку був товариським, мав відкрите серце й багато друзів.
Після школи Олег переїхав до Києва, де вступив до Національного транспортного університету. Паралельно з навчанням наполегливо займався спортом, зокрема бойовими мистецтвами, брав участь у змаганнях і здобував медалі. У 2013 р. став майстром спорту України з бойового самбо.
Наполегливість, цілеспрямованість і сила волі вирізняли його протягом усього життя.
Після закінчення університету розпочав службу в підрозділах Національної гвардії України – спецпідрозділі "Омега". Від 2014 до 2022 р. брав участь у бойових діях у складі Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил. Серед напрямків, де він долучався до бойових завдань, – Ізюм, Слов’янськ, Сіверськодонецьк, Барвінкове Харківської обл., ОУВ "Слобода", ОТУ "Лиман", БТ "Селидове", ОТ "Донецьк" та ОСУВ "Хортиця".
У 2014 р. Олег одружився. Дружина згадує його як надійного чоловіка й турботливого батька. У 2016 р. в подружжя народилася донька.
"Він був душею компанії. Завжди був за своїх людей. Постійно спілкувався з побратимами, цінував дружбу", – згадує дружина.
Попри службу й сімейні обов’язки, Олег не полишав спорту: бігав марафони та здобував нові медалі. У 2016 р. паралельно зі службою отримав другу вищу освіту – юридичну – в Академії МВС у Києві, після чого здобув офіцерське звання.
З першого дня повномасштабного вторгнення Олег був у строю: боронив Київ і брав участь у звільненні Ірпеня. Згодом виконував бойові завдання на Харківському та Донецькому напрямках. Побратими згадують його як людину з незламною громадянською позицією, яка завжди дбала про своїх. Навіть після поранення під Сіверськодонецьком Олег прагнув якнайшвидше повернутися до побратимів, іноді нехтуючи власним здоров’ям.
18 лютого 2023 р., виконуючи завдання в районі Новобахмутівки Донецької обл., командир 2-ї бойової групи 3-ї групи спецпризначення окремого загону спецпризначення Олег Грама висунувся на допомогу побратимам зі 110-ї ОМБр. Прицільним пострілом із ПТРК "Javelin" він знищив ворожу БМП.
Почувши гул танка, капітан Грама почав шукати його, щоб знищити. Коли група займала чергову позицію, звук танка став виразнішим. Із густого туману прилетів смертоносний танковий снаряд, який вибухнув за кілька метрів від позиції. Олег перебував ближче до місця вибуху й собою прикрив побратима від уламків. Унаслідок цього він дістав поранення, несумісне з життям. Йому був 31 рік.
Посмертно Олегу Грамі присвоєно звання капітана. На його честь названо вулицю в рідній Новоселиці. У школі, де він навчався, відкрили меморіальну дошку. У Полонному встановили банери зі світлинами Героя.
Особисті речі Олега, зокрема ПТРК "Javelin", з якого він здійснив останній постріл, увійшли до експозицій музеїв "24.02" та "Сталеві титани Бахмута" в Національному музеї історії України у Другій світовій війні.
Спортивні досягнення Олега також залишаються частиною пам’яті про нього. Його тренер планує щороку проводити турнір із самбо на честь загиблих спортсменів, зокрема й Олега Грами.
Нагороди та відзнаки
Медаль "Незалежність України" III ступеня
Медаль "За оборону рідної держави"
Медаль "Учасник бойових дій", відзнака "Ветеран війни"
Відзнака Президента України "За участь в антитерористичній операції"
Годинник Національної гвардії України
Медаль "За військову службу Україні" від Президента України
Медаль "За заслуги перед містом Ірпінь" (посмертно)
Медаль "Честь. Слава. Держава"
Орден "За мужність" III ступеня (посмертно)
Олег Анатолійович ГРАМА / “ПЛАТОН”
30 березня 1991 – 18 лютого 2023
СИЛЬНИЙ СЕРЦЕМ. НЕСКОРЕНИЙ ВИБОРОМ
Олег Анатолійович Грама народився 30 березня 1991 р. у селі Новоселиця на Хмельниччині. Тут, у рідному домі, промайнули його дитячі та юнацькі роки. Навчався в місцевій загальноосвітній школі. З раннього віку був товариським, мав відкрите серце й багато друзів.
Після школи Олег переїхав до Києва, де вступив до Національного транспортного університету. Паралельно з навчанням наполегливо займався спортом, зокрема бойовими мистецтвами, брав участь у змаганнях і здобував медалі. У 2013 р. став майстром спорту України з бойового самбо.
Наполегливість, цілеспрямованість і сила волі вирізняли його протягом усього життя.
Після закінчення університету розпочав службу в підрозділах Національної гвардії України – спецпідрозділі "Омега". Від 2014 до 2022 р. брав участь у бойових діях у складі Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил. Серед напрямків, де він долучався до бойових завдань, – Ізюм, Слов’янськ, Сіверськодонецьк, Барвінкове Харківської обл., ОУВ "Слобода", ОТУ "Лиман", БТ "Селидове", ОТ "Донецьк" та ОСУВ "Хортиця".
У 2014 р. Олег одружився. Дружина згадує його як надійного чоловіка й турботливого батька. У 2016 р. в подружжя народилася донька.
"Він був душею компанії. Завжди був за своїх людей. Постійно спілкувався з побратимами, цінував дружбу", – згадує дружина.
Попри службу й сімейні обов’язки, Олег не полишав спорту: бігав марафони та здобував нові медалі. У 2016 р. паралельно зі службою отримав другу вищу освіту – юридичну – в Академії МВС у Києві, після чого здобув офіцерське звання.
З першого дня повномасштабного вторгнення Олег був у строю: боронив Київ і брав участь у звільненні Ірпеня. Згодом виконував бойові завдання на Харківському та Донецькому напрямках. Побратими згадують його як людину з незламною громадянською позицією, яка завжди дбала про своїх. Навіть після поранення під Сіверськодонецьком Олег прагнув якнайшвидше повернутися до побратимів, іноді нехтуючи власним здоров’ям.
18 лютого 2023 р., виконуючи завдання в районі Новобахмутівки Донецької обл., командир 2-ї бойової групи 3-ї групи спецпризначення окремого загону спецпризначення Олег Грама висунувся на допомогу побратимам зі 110-ї ОМБр. Прицільним пострілом із ПТРК "Javelin" він знищив ворожу БМП.
Почувши гул танка, капітан Грама почав шукати його, щоб знищити. Коли група займала чергову позицію, звук танка став виразнішим. Із густого туману прилетів смертоносний танковий снаряд, який вибухнув за кілька метрів від позиції. Олег перебував ближче до місця вибуху й собою прикрив побратима від уламків. Унаслідок цього він дістав поранення, несумісне з життям. Йому був 31 рік.
Посмертно Олегу Грамі присвоєно звання капітана. На його честь названо вулицю в рідній Новоселиці. У школі, де він навчався, відкрили меморіальну дошку. У Полонному встановили банери зі світлинами Героя.
Особисті речі Олега, зокрема ПТРК "Javelin", з якого він здійснив останній постріл, увійшли до експозицій музеїв "24.02" та "Сталеві титани Бахмута" в Національному музеї історії України у Другій світовій війні.
Спортивні досягнення Олега також залишаються частиною пам’яті про нього. Його тренер планує щороку проводити турнір із самбо на честь загиблих спортсменів, зокрема й Олега Грами.
Нагороди та відзнаки
Медаль "Незалежність України" III ступеня
Медаль "За оборону рідної держави"
Медаль "Учасник бойових дій", відзнака "Ветеран війни"
Відзнака Президента України "За участь в антитерористичній операції"
Годинник Національної гвардії України
Медаль "За військову службу Україні" від Президента України
Медаль "За заслуги перед містом Ірпінь" (посмертно)
Медаль "Честь. Слава. Держава"
Орден "За мужність" III ступеня (посмертно)