⚡️ Як жити повноцінним життям після ампутації: канадський ветеран приїхав до України, щоб поділитися власним досвідом

У ветеранському просторі Київ Мілітарі Хабу Дарницького району відбулася зустріч із канадським ветераном Якобом Кепкою. Поспілкуватися з гостем прийшли Захисники, зокрема й ті, хто пересувається на кріслах колісних, а також родини поранених.

Якоб – колишній морський піхотинець, ветеран із ампутацією, спортсмен, ментор, що підтримує людей після втрати кінцівки, та засновник міжнародної велосипедної ініціативи Hope Raising Expedition. У молоді роки він служив у Корпусі морської піхоти США та резерві канадської армії. Під час навчань отримав травму, через яку йому видалили колінну чашечку й звільнили зі служби. Далі були 12 років лікарень і 6 операцій із заміни колінного суглоба. Остання виявилася невдалою, тому у 2014 році йому ампутували ногу.

Після цього Якоб поставив перед собою 2️⃣ цілі: знову сісти на велосипед і навчитися ходити так, щоб ніхто не здогадався про його протез. Й обидві втілив у життя. Сьогодні він їздить на ровері без протеза, на одній нозі, зі спеціальним кріпленням. Цій техніці ветеран навчався 3 роки й подолав на велосипеді майже 30 тис. км. Паралельно канадієць займається скелелазінням і льодолазінням. У 2022 році зробив операцію з остеоінтеграції, коли протез кріпиться безпосередньо до кістки.

У 2024-му американське видання Amplitude внесло Якоба до топу 5 людей з ампутаціями, які змінили світ.

🇺🇦 В Україну Якоб приїздить уже кілька років. У 2022-му як волонтер разом із сином будував на Львівщині медичний об'єкт. Через 2 роки вирушив велосипедом із Кракова до Києва. За 1200 км маршруту відвідав 17 лікарень, де відновлюються ветерани.

Цьогорічна подорож стартувала у Львові на День Незалежності. В Івано-Франківську Якоб виступив на конференції "Безмежні можливості. Ампутація. Реабілітація. Соціальна адаптація 2026", де розмовляв зі студентами-протезистами про їхнє навчання. У Тернополі відвідав медуніверситет, відділення реабілітації військових, центри ментального здоров'я та протезування. Загалом він подолав близько 2100 км і завершив веломаршрут у столиці.

Під час зустрічі на День Захисника Якоб із гумором розповідав про своє життя та чесно відповідав на запитання. Ветеранів цікавило, як він забезпечував себе необхідним обладнанням, де знаходив фінансування та що допомагало йому проходити відновлення. Чоловік пояснив, що його перший велосипед був придбаний за грант американського фонду, який підтримує спортсменів з інвалідністю. Фонд оплачував роботу тренера, обладнання, відвідування спортзалу та навчання за обраним видом спорту, а під час змагань – дорогу й проживання.

Якоб розповів, що до велоподорожі Україною його спонукала одна зустріч у Львові у 2022 році. Назустріч канадцеві йшла родина: батьки й Захисник, який щойно втратив ногу. На їхніх обличчях був розпач.

💬 "Я бачив травму, усю родину, відчай і... не зупинився. Нічого з того, що хотів сказати, я не сказав. Я просто пішов".
Тож тієї ночі він не спав. Уже в Канаді Якоб вирішив об’їздити велосипедом Україну, щоб зустрічатися з тими, хто починає жити з ампутацією.

❤️‍🩹 Про власне відновлення він говорить без прикрас. Розповідає про страх і розпач, помилки лікарів і складні рішення, психологічну допомогу, а також про те, як заново вчитися ходити й опановувати власне тіло.

💬 "Не ставтеся до нас як до осіб з інвалідністю. Ми все ще ті ж люди, що й були до травми. Я не ампутант, я людина, яка живе з ампутацією. Я не паравелосипедист, я просто велосипедист, але їжджу по-іншому".

Така ж порада була для рідних поранених: бачити в людині ту, ким вона була до травми, і не визначати її життя через інвалідність.

Ветеранам Якоб рекомендує шукати середовище своїх. Психолог і соціальний працівник, звісно, допоможуть, але ті, хто має подібний досвід, краще зрозуміють, через що ви проходите. А от мовчання, на думку Якоба, тільки шкодить. У Канаді лікарі пропонують пацієнтам з ампутаціями поговорити з людьми, які мають аналогічний досвід, тож канадець пройшов навчання на такого ментора.