#київпамʼятає

Віктор Олександрович ГОЛОВКО / “ДІК”
6 травня 1984 – 12 березня 2022 

ЖИТТЯМ – ЗА ЖИТТЯ 
Віктор Головко народився 6 травня 1984 р. у Херсоні, але юнацькі роки провів у поліській Дубровиці. Там закінчив Дубровицьку загальноосвітню школу № 2 у 2001 р. Батьки – прості, працьовиті люди, які привчили сина любити землю й шанувати силу слова.

З юнацьких років Віктор вирізнявся спокійною впевненістю, витримкою й жагою до фізичних навантажень. Мав хист до спорту, захоплювався бойовими мистецтвами. Після школи обрав фах, у якому сила тіла мала поєднуватися зі стійкістю духу. У 2015 р. закінчив Національну академію внутрішніх справ у Києві.

Ще до отримання офіцерського звання служив за контрактом у Внутрішніх військах МВС України. Згодом став командиром групи окремого загону спецпризначення "Омега" Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Від серпня 2014 р. брав участь у бойових діях у зоні АТО/ООС у східних областях України. Упродовж майже двох десятиліть служби зарекомендував себе як спокійний, витриманий, надзвичайно відповідальний командир – той, на кого завжди можна покластися.

У день початку повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 р., старший лейтенант Головко виконував бойове завдання у складі групи майора Романа Собківа – оборона аеропорту "Київ" від можливого десанту. Підрозділ під керівництвом Головка виявив і передав СБУ 11 підозрюваних у диверсійній діяльності. Працювали чітко й безпомилково.

А вже 4 березня спецпризначенців перекинули до Вишгородського району. Ліси й села були місцем активних дій ворожих ДРГ. Завданням підрозділу було виявляти переправи через річку Ірпінь і знешкоджувати розвідгрупи.

7 березня неподалік села Синяк було виявлено та знищено ворожий секрет. 12 березня підрозділ потрапив у засідку. Постріл із РПГ уразив перший БТР, після чого противник відкрив щільний вогонь. У ході бою ворог висадив десант гелікоптером Мі-8 під прикриттям Ка-52 – просто позаду українських позицій.

Віктор не розгубився. Прийняв рішення розвернути групу, знищити десант і повернутися до основних сил. У подальшому бою з’явилися перші поранені. Старший лейтенант Головко під вогнем виніс побратима до евакуаційної машини. Побачивши, як наближається ще один ворожий гелікоптер, попрямував самотужки, щоб не дати ворогу закріпитися. Ворожий десант знищено, гелікоптер відійшов.

Повернувшись до своїх, Віктор знову надавав допомогу пораненим. У цей момент вибухнула граната. Він прикрив собою бійця, якого щойно перев’язував. Уламки вразили Віктора, але він зумів винести побратима до тієї ж евакуаційної машини.

Однак стався ще один постріл із РПГ. Машину було знищено. Тоді загинули троє – старший лейтенант Головко і двоє поранених, яких він намагався врятувати.

Похований Герой на Новому кладовищі міста Дубровиця. 20 жовтня 2022 р. вул. Артеменка у Дубровиці перейменували на честь Віктора Головка. На фасаді школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку.

Про нього пам’ятають рідні, побратими та земляки. За героїзм, рішучість, безмежну відданість своїм людям і Батьківщині Віктор Головко назавжди залишився взірцем офіцера, лідера та воїна.

Нагороди та відзнаки:
звання “Герой України” з наданням ордена “Золота Зірка” (посмертно)

© З Книги пам’яті полеглих киян у російсько-українській війні, виданої за ініціативи Київ Мілітарі Хабу й Департаменту суспільних комунікацій КМДА. Упорядниця: Віта Титаренко

Київська міська державна адміністрація
Марина Хонда
Департамент суспільних комунікацій КМДА

#Книга_памяті #Київ_памятає #Київ_Мілітарі_Хаб

Київ Мілітарі Хаб| Facebook
Київ Мілітарі Хаб| Instagram