#Фестиваль#Книжкова_країна#Колонка_леді_КляксиВітаю «мій любий читачу…»Час підбити підсумки після "Книжкової Країни" — наразі мого найулюбленішого книжкового заходу в Україні. Організатори вже оприлюднили статистику, яка майже за всіма показниками перевищила результати двох попередніх фестивалів: 72 тисячі відвідувачів, понад 90 тисяч проданих книжок на суму 28 мільйонів гривень. Середній вік гостей — 25 років. А от з подіями якась плутанина: згідно з програмою, було анонсовано 244 події, хоча організатори з пафосом заявили про проведення 365 івентів. Е-е-е, я щось пропустила? Де ще 121 подія, про які ніхто не чув?Та гаразд, не буду сперечатися. Хоч мені й здалося, що людей було менше, ніж на осінньому фестивалі, довірюся офіційній статистиці. Лише зазначу кілька моментів.По-перше, організатори майже не оновили програму: майже ті самі івенти, ті самі спікери, ті самі локації. Якщо зміни й були, то мінімальні. Через це навіть ключові події — наприклад, Премія букблогерів — виглядали якось слабко: просто оголосили переможців, не пояснюючи, які книжки увійшли до шорт-листа і чому. Усе це виглядало дуже формально й нецікаво.По-друге, і це важливо: раніше організатори активно прагнули вийти за межі книжкової «бульбашки» та залучити нову аудиторію. Було багато реклами в незвичних місцях — у метро, транспорті, навіть в «Епіцентрі». Цього разу цього не було. Так, це не вплинуло на продажі — книжкова спільнота завжди робила касу видавцям. Але без оновлення аудиторії рано чи пізно настане насичення, і кількість покупок та відвідувань зменшиться.По-третє — безбар’єрність. Те, чим так люблять пишатися організатори, цього разу виявилася лише словами. І скандал за участі Лесі Ворониної та Ірен Роздобудько це лише підтвердив. Можна скільки завгодно звинувачувати письменниць, але не потрібно забувати, про обов’язок організаторів, фіксувати такі інциденти, і гасити конфлікти ще на етапі його зародження. Це складно, але минулі рази вдавалось. В цьому випадку захід, який заявляє себе безбар’єрним, має не лише пандуси, а й підготовлений персонал та волонтерів, здатних допомогти людям з інвалідністю. Як приклад приведу осінню Книжкову Країну, коли був запрошений сурдоперекладач, який при потребі був присутній на івентах.Загалом з волонтерами цього року щось було не так. Я знаю, про що пишу — маю великий досвід волонтерства на книжкових фестивалях. Цього разу координації практично не було, волонтерів було дуже мало, вони не встигали відслідковувати всі зміни на локаціях. Про допомогу людям з особливими потребами навіть не йшлося. У п’ятницю координатор буквально розсилав повідомлення всім волонтерам минулих років із проханням прийти на допомогу у вихідні. Фестиваль відбувся. Він був успішним. Але чи зможе втримати цю планку надалі — поки що питання. Хочеться вірити, що організатори дослухаються до зауважень, і вже 25–28 вересня ми побачимо очікувані зміни.Щиро Ваша #Клякса