Бізнес-Patriot

⛽️Ринок пального: 10-11 млрд грн втрат бюджету щорокуРинок пального залишається однією з найбільш ризикових галузей для держбюджету через масштабні схеми мінімізації податків. За даними експертів Економічної експертної платформи, у 2025 році втрати бюджету від несплати податків з пального (чорні продажі + мінімізація податків мережами) склали 10-11 млрд гривень.Рівень "тіні" демонструє тривожну динаміку: у 2024 році він зменшився до 14% з аномальних 34% у 2022 році, проте наприкінці 2025-го знову зріс до 21%. Сплата податків мережами АЗС вкрай нерівномірна — частина мереж сплачують понад 2 грн податків на літр, а частина значно менше. Аналогічна ситуація із зарплатами: понад половина мереж виплачують ринкові зарплати, а близько десятка мереж з топ-50 сплачують співробітникам зарплату близьку до мінімалки.⚖️На ринку пального відбувається постійна боротьба правоохоронних органів із схемами мінімізації податків. Протягом 2023-2025 років успішно працювала Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки та Комітет з питань фінансів, які зробили значний внесок у зменшення тіні. У 2026 році робота продовжується, але постають нові виклики.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

⚡Ціна темряви: як блекаути вплинули на витрати торговельних мережПродуктові ритейлери розповіли про зростання витрат через роботу на генераторах. Собівартість електроенергії з генератора майже втричі перевищує тариф за договорами з енергопостачальниками — у середньому 150 літрів дизпалива на годину для великого генератора. Операційні витрати мережі Файно Маркет зросли на 20% через пальне, обслуговування та експлуатацію генераторів.🛒Мережі покривають додаткові витрати за рахунок внутрішніх ресурсів та оптимізації процесів, не перекладаючи їх на споживачів через високу конкуренцію та законодавчі обмеження щодо торговельної націнки. У Novus значну частину маржі спрямовують саме на підтримку автономної роботи. Асортимент не скорочувався — холодильне обладнання підключене до резервного живлення в першу чергу, що гарантує дотримання холодового ланцюга.📈 Різкого подорожчання харчових продуктів у короткостроковій перспективі не прогнозується. Novus не планує переглядати ціни на базові соціально важливі категорії — хліб, воду, молоко, крупи. Auchan Україна не збільшує торговельну націнку. Можливі лише помірні точкові коригування через об’єктивне зростання витрат у ланцюгу постачання.Інвестиційні плани змінилися: наявність резервної системи електроживлення стала обов’язковою для нових об’єктів. Metro Україна реалізовує проєкт “Сонце” — облаштування сонячних електростанцій на дахах торговельних центрів потужністю до 800 кВт/год, що компенсує 25-30% річного споживання. Мережа Коло перейшла до батарейних систем накопичення електроенергії замість генераторів.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

⚡Блекаути та кадровий голод: як виживає український бізнесДефіцит робочої сили, відключення енергопостачання та ворожі бомбардування стали найвагомішими перешкодами для ведення бізнесу. За результатами грудневого опитування ІЕД, брак робочої сили залишається на першому місці — 62% опитаних підприємств, майже 56% повідомляють про складнощі з пошуком кваліфікованих працівників. На другій сходинці — небезпека роботи, на третій — перебої з електропостачанням та зростання цін.📉Мікробізнес страждає найбільше: його індекс з 2024 року в мінусі. Малий бізнес останні чотири місяці на рівні нуля, найкраще почуваються великі компанії. Невизначеність у довгостроковій перспективі зростає — 84% вважають, що за два роки все залишиться без змін. Різні галузі демонструють різні тенденції: машинобудування та будматеріали падають, харчова промисловість зберігає стійкість.Небезпека роботи суттєво зросла — з 49% у листопаді до 57% у грудні через посилення обстрілів. Вже 70% великих підприємств вказали, що працювати небезпечно. Найвищі побоювання — у Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій областях. Актуальнішим став розрив ланцюжків постачання — з 14% до 19%.🔌У листопаді 58% підприємств призупиняли роботу через відключення (у жовтні — 42%, вересні — 22%). Близько третини не працювали 1-10% робочого часу, ще 20% — 11-25%. Найгірша ситуація в Дніпропетровській області — втрати 28% робочого часу. Мікробізнес втрачає 14% часу, великий — лише 5%.🤝Найчастіше підприємства сприймають державу як регулятора (45%), лише 8% — як партнера, водночас чверть вважають державу перешкодою. Український бізнес демонструє стійкість, але не впевненість: короткострокові покращення не переростають у довгострокові плани через зростання невизначеності.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🇨🇳 Китай досяг цілі зростання ВВП — дивним способомУ хаотичному світі Китай зробив передбачувану річ: його економіка досягла офіційної цілі зростання на 2025 рік — 5% ВВП, як і в попередні роки. Зростання забезпечив рекордний торговельний профіцит майже в $1,2 трлн, попри тарифну війну з США. Проте несподівана сила китайського експорту компенсувала слабкість інших джерел витрат — уряд планував “активно стимулювати споживання”, але домогосподарства заощаджували ще більшу частку доходів (32% проти 31,7% роком раніше).🏗️Китай традиційно покладався на інвестиції для підтримки економіки, але 2025 року інвестиції в основні фонди скоротилися вперше з 1989 року. Спад у будівництві нерухомості супроводжувався падінням інфраструктурних витрат і мізерним зростанням виробничих інвестицій (0,6%). Цифри настільки погані, що багато економістів відмовляються сприймати їх буквально, підозрюючи, що місцеві уряди занижують показники, компенсуючи минулі завищення.Слабкий внутрішній попит і потужна пропозиція створили “видиме протиріччя”, відзначив глава Національного бюро статистики. Щоб вирішити його, наддержава досі покладається на іноземців, які купують товари, не продані вдома. Проте терпіння торговельних партнерів вичерпується — Мексика запровадила тарифи до 50% на понад 1400 товарів з Китаю, побоюючись, що потік китайських товарів знищить їхні власні галузі.💱Профіцит у трильйон доларів привернув увагу до курсу юаня. Через м’який попит і дефляцію реальний курс юаня ослаб на понад 18% між березнем 2022 і липнем 2025 року, здешевивши китайський експорт. Голова МВФ Крісталіна Георгієва критикувала це за “погіршення зовнішніх дисбалансів”. Китай почав реагувати: зменшив податкові пільги експортерам, домовився з ЄС про мінімальні ціни на електромобілі, дозволив юаню трохи зміцнитися.Міцніший курс може заспокоїти партнерів, але посилить дефляційний тиск. Найкраща відповідь — фіскальне стимулювання та реформи соцзахисту, стверджують економісти Citigroup і МВФ. Збільшення китайських витрат сприяло б і зростанню, і інфляції, зміцнюючи реальний курс. Китай передбачувано досягає цілей зростання, але як — може здивувати. Минулого року всіх вразив експорт. Цього року Китаю, можливо, доведеться здивувати, прислухавшись до МВФ.​​​​​​​​​​​​​​​​

💰План на 800 мільярдів: що Україна запропонує інвесторам у Давосі?На майбутньому тижні на економічному форумі в Давосі Україна планує підписати із США, ЄС і G7 «План економічного процвітання» на 800 млрд доларів. Сума складатиметься із коштів приватних інвесторів, грантів, позик та акціонерного капіталу. Проте експерти переконані: нічого принципово нового у фіналізованих документах ми не побачимо — часу на створення концептуально нової стратегії із економічним креативом в урядовців не було, а переговорна група традиційно компілює старі ідеї.Наразі українська економіка не готова освоїти такі обсяги інвестицій. Наприкінці 2022-го Мінекономіки оцінило інвестиційний потенціал України у 460 млрд доларів, але після критики нереалістичності у 2025-му видало каталог із 250 конкретних проєктів лише на 40 млрд доларів. Тобто теоретично ми можемо освоїти 400 млрд, практично — 40 млрд, але якщо причесатися, готові замахнутися на 800 млрд.⚙️Приклад ОПК показує масштаб проблеми: у потенційному плані його інвестиційний потенціал 43 млрд доларів, у портфелі проєктів — жалюгідні 0,2 млрд. Водночас 2025 року в український ОПК залучили 7 млрд доларів інвестицій завдяки «данській моделі» та механізму SAFE. Цей прорив став можливим лише через створену разом з європейськими партнерами інфраструктуру зі спеціальними фінансовими механізмами.Не варто зачаровуватися ані сумами чергового плану, ані перспективами його реалізації. Інвестор не підступиться до пропозицій без аналізу воєнних ризиків (як приліт по виробнику кавомашин у Мукачевому) та політичних загроз. Згадаймо, як стрімко BlackRock згорнула активність через «невизначеність» після обрання Трампа. Дивно, що ми вже заговорили про інвестиції без розуміння, як зменшити наявні загрози.🤨Ще дивніше, що ми поспішаємо щось підписати, не продумавши, яку економіку розвиватимемо, які конкретні проєкти втілюватимемо, чи маємо потрібні фінансові інструменти та достатній рівень валютної лібералізації. Десять років тільки на підготовку цього усього ледь вистачить. Зрештою, це буде повчальний кейс про те, що реформувати економіку треба не через тиск МВФ, а щоб мати що запропонувати інвестору, окрім наліпки «Зроблено в Україні».​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🛒 Парадокс каси самообслуговування: як недосконалі технології змінюють світУявіть винахід, який працює гірше за людину, загрожує робочим місцям і створює додаткові можливості для крадіжок. Здавалося б, у нього немає майбутнього. Проте каси самообслуговування стали притчею про те, як технології поширюються всупереч недолікам.Перш ніж з’явилося самообслуговування, покупці просили продавців принести товар. Мережа Piggly-Wiggly (1916, Мемфіс) стала першою, де клієнти самі обирали продукти. Каси самообслуговування з’явилися 1986 року, але масово поширилися лише на початку XXI століття.😤Навіть зараз ці машини викликають роздратування: перевірка віку для алкоголю, десятикрокова процедура підтвердження, що це лимон. Досвідчений касир впорається миттєво і сканує швидше. Чому ж каси самообслуговування стали невід’ємною частиною магазинів? Головна причина — економічна.💡Привабливість дешевизни спонукала супермаркети переходити на ці технології, навіть коли клієнти скаржилися. Наполегливість дала покупцям змогу звикнути, а технологіям— вдосконалитися. Проте звичайні каси не зникнуть: старше покоління віддає перевагу касирам, молодше — автоматам.Більшість супермаркетів мусить задовольнити всіх, балансуючи між зниженням витрат, якістю обслуговування та контролем крадіжок — цілями, які не завжди узгоджуються між собою.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

💰 Тіньова зайнятість: скільки Україна втрачає через "конверти"Майже 2 мільйони українців працюють без офіційного оформлення, а ще 16% отримують "мінімалку" плюс зарплату в конверті. Це унікальне явище навіть у світовому масштабі — експерти кажуть, що таких схем немає навіть у Європі чи Молдові. Тіньові працівники отримали за рік 400-510 мільярдів гривень неоформлених платежів. Держбюджет через це недоотримав 200-265 мільярдів — це 7-9,5% усіх доходів на 2026 рік.Найбільше "тіні" у готельно-ресторанній сфері (40%), будівництві (38%) та торгівлі (32%). Чому люди погоджуються? Хтось не довіряє пенсійній системі, хтось уникає проблем з ТЦК, а комусь просто пропонують більше "на руки". Роботодавці ж економлять на податках та уникають складного обліку працівників. При цьому перевірки майже не проводяться — з 2022-го діють обмеження на планові інспекції бізнесу.❗️Наслідки для людей серйозні: не нараховується пенсійний стаж, складно взяти кредит, немає оплачуваних відпусток. Дмитро з Київщини працює на будівництві вже не перший рік — офіційно отримує мінімалку, решту готівкою. Відпусток йому не дають, а частину "конверта" можуть зменшити на кілька тисяч на розсуд керівництва. Він дивується, чому державні органи не проводять перевірки, адже коли у фірмі всі отримують "мінімалку", це очевидна схема.Що пропонують експерти? Зниження податків на зарплати з 37% до 20%, запровадження накопичувальних пенсій, новий Трудовий кодекс та ліквідацію конвертаційних центрів. До кінця 2026-го має запрацювати закон про оподаткування доходів з digital-платформ — це виведе з тіні близько 500 тисяч таксистів, кур'єрів та онлайн-продавців.Але головне, кажуть економісти, — змінити саму модель економіки. Павло Кухта, ексвиконувач обов'язків міністра економіки, пояснює: вся проблема пов'язана з паразитарним характером державної влади, коли до неї йдуть грабувати бізнеси. Єдиний вихід — створити в Україні місце, де можна заробити великі гроші чесним способом, де створюється додана вартість. Щоб можна було заробити більше, ніж крадучи.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

❗️За єдиний податок без ПДВ: міста України виступили проти руйнування малого бізнесуПравління Асоціації міст України 12 січня 2026 року звернулося до Кабінету Міністрів, Верховної Ради та Президента з вимогою зупинити впровадження обов’язкового ПДВ для платників єдиного податку. Ця ініціатива може стати справжнім ударом по малому та середньому бізнесу, який і так працює в умовах воєнного часу. Ради з різних регіонів України вже підтримали цю позицію відповідними рішеннями на своїх пленарних засіданнях.😮Введення обов’язкового ПДВ на спрощеній системі оподаткування загрожує масовою тінізацією бізнесу та скороченням робочих місць. Збільшення витрат підприємців автоматично призведе до зростання цін на товари та послуги, що може спровокувати соціальну кризу. За таких умов малий бізнес просто не витримає конкуренції з великими гравцями ринку, а держава втратить значну частину надходжень до місцевих бюджетів.Асоціація міст України нагадує: з бюджетів громад уже вилучено «військовий» та «силовий» ПДФО на суму 165 млрд гривень за 11 місяців 2025 року. До цього додаються кошти реверсної дотації. Тому збереження 16,7% доходів громад від єдиного податку є життєво важливим для забезпечення соціальних гарантій мешканцям та підтримки робочих місць на місцях.Замість руйнівних змін Асоціація міст пропонує підтримати альтернативний проєкт закону №14295 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мораторію на зміну правил оподаткування для фізичних осіб – підприємців». Цей документ передбачає збереження спрощеної системи оподаткування без обов’язкової реєстрації платниками ПДВ, що дозволить малому бізнесу продовжувати працювати в прозорому полі.Просимо забезпечити збереження малого та середнього бізнесу в Україні й спрощену систему оподаткування без обов’язкової реєстрації платниками податку на додану вартість, — наголошується у зверненні Правління Асоціації міст України. Відхилення проєкту Мінфіну — це питання виживання тисяч підприємців та економічної стабільності українських громад у воєнний час.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

📢ПДВ для ФОП: бізнес б'є на сполохУкраїнська Рада Бізнесу звернулася до влади з гострою критикою ініціативи Мінфіну про запровадження обов'язкового ПДВ для платників єдиного податку. До УРБ входять 127 бізнес-асоціацій і понад 27 тисяч підприємств, тож їхня позиція — це голос реального сектору економіки, який щодня тримає на собі країну.Мінфін стверджує, що адміністрування ПДВ займе лише 56 годин на рік. Але Світовий банк наводить зовсім інші дані: українські підприємці витрачають на податкове адміністрування в середньому 595 годин щороку — це майже в 11 разів більше! До того ж у розрахунках використано мінімальну зарплату, хоча реальна вартість праці кваліфікованих бухгалтерів набагато вища.👉УРБ підрахувала: непродуктивні витрати для 660 тисяч підприємців можуть сягнути 61-115 мільярдів гривень на рік. Водночас очікувані надходження до бюджету — лише 40 мільярдів. Простіше кажучи, економіка втратить більше, ніж отримає держава. Це класичний приклад того, як формальнаLogika може зашкодити реальному бізнесу.Наслідки можуть бути катастрофічними: зростання цін для споживачів, масове закриття ФОПів, відтік бізнесу в тінь, погіршення інвестиційного клімату. Особливо постраждають прифронтові та деокуповані регіони, де малий бізнес і так ледве тримається на плаву. Замість підтримки підприємців у важкі часи, держава ризикує вбити те, що ще живе.Українська Рада Бізнесу не просто критикує — вона пропонує альтернативу. Боротьба з "сірими схемами", спрощення адміністрування ПДВ, чіткі критерії трудових відносин, посилений контроль у ризикових секторах, реформа податкових і митних органів. Це конструктивний підхід, який може дати результат без руйнування малого бізнесу. Питання в тому, чи почує влада цей голос.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🇺🇸 Криза доступності в Америці: міф чи реальність?Дональд Трамп переміг на виборах 2024 року, обіцяючи швидко знизити ціни та зробити Америку знову доступною. Але через рік після інавгурації ціни все ще високі, а демократи перехопили його тему, зробивши “доступність” своїм головним гаслом перед проміжними виборами. Парадокс у тому, що економічні показники розповідають зовсім іншу історію.🧐Реальні зарплати американців — тобто купівельна спроможність після врахування інфляції — досягли рекордних максимумів. Найбільше виграли низькооплачувані працівники, чиї доходи зросли під час надзвичайно напруженого ринку праці після пандемії. Ціни на продукти загалом відповідають загальній інфляції, а бензин навіть подешевшав. Єдина справжня проблема — вартість житла через високі іпотечні ставки, але й тут середній власник будинку з фіксованою ставкою платить лише 4,3%.👉Чому ж американці переконані, що життя стало недоступнішим?Психологія інфляції грає ключову роль: люди схильні приписувати зростання цін зовнішнім факторам, а підвищення зарплат — власним заслугам. Волатильність цін на окремі товари, від яєць до електроенергії, створює враження постійного подорожчання. Додайте високі процентні ставки на кредитні картки та автокредити — і отримаєте відчуття кризи, яке не підтверджується загальними статистичними даними.Політична відповідь на цей міраж загрожує реальними економічними проблемами. Опитування показують, що американці масово підтримують контроль цін на продукти, оренду та кредитні послуги, незважаючи на те, що економісти вважають такі заходи шкідливими. Справжні рішення — послаблення зонування для будівництва житла, скасування тарифів Трампа, інвестиції в інфраструктуру — потребують років для відчутного ефекту, тоді як виборці вимагають негайних дій.Єдиний вихід із цього політичного глухого кута — час. Американцям потрібно звикнути до нового рівня номінальних цін, а політикам — втриматися від популістських, але економічно небезпечних рішень на кшталт примусового контролю цін. Якщо економіка залишатиметься стабільною, а реальні зарплати продовжуватимуть зростати, гнів виборців поступово вщухне. Але перетворити “просто почекайте” на переконливий передвиборчий слоган — завдання не з легких.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦