Сьогодні, напередодні Великого посту, Православна Церква згадує Адамове вигнання з раюВибір, що його багато тисяч років назад зробив Адам, мав катастрофічні наслідки для людини, адже сама природа всього нашого виду зазнала докорінних змін та пошкоджень. Гріхопадіння відділило людину від Божественного знання та тих благ, якими обдарував її Господь Бог наш, засліпило та оглушило, зробило смертною, недосконалою, обмеженою та дало дорогу багатьом стражданням роду людського.Проте кожен із нас також робить власний вибір: чи наслідувати йому Адама в його нерозумному непослухові, чи прийняти Спасіння від Господа Бога нашого Ісуса Христа. Як же нам осягнути це Спасіння? Лише через покаяння. Великий піст, що починається вже наступного дня, є часом покаяння та очищення людської душі від гріха та пристрасті, часом наближення до Святої Пасхи. Сам Господь в Євангелії навчає нас: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне!» (Мф, 4:17)Вчення Христової Церкви говорить про те, що покаянню передує прощення образ та примирення. В останню неділю перед Великим постом, що також відома як Прощена неділя, християни просять один в одного пробачення за всі образи, а в храмах Божих звершується Чин прощення. Ця традиція бере свої початки в монастирях Сходу, ченці з яких на час Святої Чотиридесятниці, полишали все та йшли в пустинь, аби там, без жодних спокус та спілкування, провести ці тижні в подвигах молитви та посту. Йдучи в пустелю вони не знали, чи повернуться звідти живими, тож, прощаючись, примирялись та прощали один одному, немов перед смертю. Адже сказано в Євангелії: «Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.» (Мф, 6:14-15)Відтак, простіть нам, браття й сестри у Христі, коли согрішили ми проти когось словом чи ділом, свідомо чи несвідомо.