Сьогодні один з дуже важливих днів для мене. І я неймовірно тішусь. Це не зовсім в стилі цього каналу, але хочеться розділити, бо це так важливо.Сьогодні я організував запис з бабунечкою її історії життя. Від моїх прадідуся і прабабуся до сьогодення. Від 1910 до 2025. Я розумію, що невідомо, що буде завтра. А вона - живий носій історії.Їй 89, вона 1935 року народження. Пережила 2 світову. Пережила окупацію в Херсоні. Говорила русні все, що думала. Як мінімум, для моїх нащадків це точно буде цікаво.Я зрозумів, що це варто зробити після того, як на наших щотижневих дерунчиках (наша сімейна традиція) у неї щотижня згадувались нові історії.Це було складно, бо вона вже важкувато ходить.Я переживав, чи зможе вона сидіти 30-40 хвилин під час розмови, може буде втомлюватись. Чи зможемо ми поговорити під запис так, як зазвичай. Іноді я коли ми говоримо повторюю питання двічі, бо вона не чує.А ще у мене купа навчання і роботи, яке ніколи не закінчується і все виглядає терміновим. Але бабуся і її літопис набагато важливіший за всі термінові справи.І вийшло все дуже добре.Вийшло створити літопис її життя. Життя українки, яка багато чого бачила.Вийшло записати погляд однієї людини через призму особистої історії.І тому сьогодні я дуже тішусь.@BagnenkoPsy