У коментарях спостерігаю певний відсоток адептів простих рішень.Збірна теза їхніх поглядів звучить просто: ухилянти, ніхто не хоче захищати країну, тому хлопців на фронті ніким міняти.Поясню просто. Так, у нас у суспільстві є страх перед військом. Точніше — страх смерті. Часто безглуздої смерті, без зрозумілої мети та без відчуття справедливості.І начебто можна погодитися зі словами членограя: «Усі мені кажуть, що ТЦК треба розпускати, але що робити, аби фронт не впав, конкретних відповідей немає».І ось тут уже можна говорити предметно.Наразі в мільйонне військо люди не хочуть іти практично на будь-які посади. Причини очевидні: провалена комунікація влади, любов Сирника до піхоти як універсального методу стабілізації фронту, проблеми з грошовим забезпеченням, відсутність справедливого підходу до мобілізації цивільних та брак переконливих дій держави щодо збереження України.Федоров щось там презентував стосовно змін у ЗСУ. Я досі навіть не відчув сорому через власну лінь ознайомитися з цим витвором управлінської магії. Черговий єдиноріг, якого в день занепаду чарів відправили на землю, щоб усі охочі могли допиляти з його рогу залишки останніх надій.Станом на зараз армію потрібно реорганізовувати відповідно до суспільного запиту на справедливість, ефективність, належне фінансування та конкурентність.Потрібно зробити кроки до відкритості обліку військовозобов’язаних.Потрібно презентувати концепцію: воює вся країна, а не лише військо.Потрібно створити уряд національної єдності.Потрібно чесно пояснити народу, що саме для нас означає перемога.Потрібно запровадити просте та зрозуміле оподаткування воєнного часу.Потрібно публічно зафіксувати: Україна — не Росія. І нарешті натиснути кнопку «play» на Конституції.Результат буде гарантовано.Чому?Тому що за країну люди готові воювати й навіть гинути добровільно, коли мають переконання, відчуття справедливості та власну причетність до держави й культури.І тут я вже вангую коментарі про те, що всі виїдуть і ніхто не захоче йти помирати.Тоді поясніть мені інше.Чому, коли нас спіткало шашликове лихо у 2022 році, люди ставали в черги до військкоматів, а зброї не вистачало?Чому тоді суспільство стало стіною?І чому зараз існує велика ймовірність того, що все може посипатися?Чому ви, (патріоти) України, так боїтеся свободи, права та закону?Чому ви боїтеся відпустити перебіг подій у межах демократичних принципів і делегувати вибір тим надстійким залишкам із колись сорокамільйонної країни?Відповідь проста.Тому що зараз вам майже ніхто не вірить.Країну мрій клоуна-довбойоба дедалі менше людей відрізняють від Росії й упевнені у відсутності майбутнього.І воювати за те, що ви зробили з Україною сьогодні, для значної частини населення вже не виглядає ні справедливим, ні розумним.Ви зрадили армію, б'єте свій народ, знецінили право і морально обісрали країну в очах значної частини світу.Ви програли, але не програла Україна, яка тримається попри всі вжиті заходи ,а саме крадівництво на крові !!!!!!Виправити ситуацію можна, але навряд чи вашими руками, бо це вже про інший рівень свідомості державників, у яких інші мрії і мірило сенсу життя не є відро з-під дусту.(С)Олександр Москалюк#Україна #Війна #ЗСУ #Мобілізація #Справедливість #Демократія #МайбутнєУкраїни