АвВА INFO 🇺🇦

Скарби душі на полотні: код нації у барвах 🎨✨👩‍🎨 «Душа скарби правічні береже» — саме під такою назвою в Умані відкрилася персональна виставка відомої художниці Олени Поліщук.🖼️ Відвідувачі соціального хабу «Авдіївка. Вільні люди. Так було, так буде.» разом із фахівцем відділення інклюзивного соціально-реабілітаційного туризму УПСЗН Уманської міської ради мали нагоду першими познайомитися з експозицією.🌻 Майже сто робіт, представлених на виставці, стали справжнім одкровенням: кожне полотно пронизане любов’ю до рідної землі та глибокою шаною до нашого коріння.🌈 У чому унікальність робіт пані Олени? Її полотна — це не просто живопис, а справжні обереги. Художниця продовжує традиції унікального настінного розпису Уманщини та мовою символів розповідає про вічне: 🌳 Дерево життя — символ безсмертя та розвитку роду;🪜 «Небесні драбини» та «шлюбні мости» — унікальні елементи прадавніх розписів; 🔱 Тризуб — як втілення світової гармонії та трьох стихій: Землі, Води і Повітря.💞 Пані Олена із задоволенням ділилася історіями створення своїх картин, наповнюючи зустріч щирими емоціями та живою енергією мистецтва. Це була подія, де кожне полотно «промовляло» до серця.🙌 Дякуємо організаторам за цей ковток натхнення та позитивні враження!📍 Хочете долучитися до наступних заходів соціального хабу? Зв’яжіться з координаторкою за телефоном: 📞 +380680304507

Гуманітарна підтримка для переселенців з Авдіївки та Очеретиного: 400 родин отримали допомогу в ДніпріУ Дніпрі протягом чотирьох днів тривала видача гуманітарної допомоги мешканцям Авдіївської та Очеретинської громад, які через війну були змушені залишити свої домівки та нині проживають у Дніпропетровській області. Допомогу надавали в Авдіївському хабі, що став важливим простором підтримки для внутрішньо переміщених осіб з громад.За цей період близько 400 родин отримали гуманітарні набори від EU Civil Protection & Humanitarian Aid Міжнародної організації з міграції (МОМ) за підтримки Європейського Союзу. Допомога була спрямована на найбільш уразливі категорії: сім’ї, в яких виховується троє і більше дітей, родини, де є особи з інвалідністю, а також люди старшого віку.Склад гуманітарних наборів формувався з урахуванням базових щоденних потреб людей, які живуть в умовах тривалої нестабільності та перебоїв з електропостачанням. До них увійшли постільна білизна, гігієнічні набори, посуд, ліхтарики та термоси - речі, що особливо необхідні в період холодів і регулярних блекаутів. Для багатьох родин така підтримка стала реальним полегшенням у побуті та можливістю забезпечити мінімальний комфорт у складних умовах.Видача гуманітарної допомоги відбулася попри непросту безпекову ситуацію в регіоні та тривалі відключення електроенергії, що ще раз підкреслює важливість злагодженої роботи міжнародних партнерів і місцевих адміністрацій та ініціатив.Така підтримка не лише допомагає людям закривати нагальні потреби, а й зберігає зв’язок між громадою та її мешканцями, навіть у вимушеній розлуці з рідним домом. У непростих умовах війни саме спільні зусилля та взаємна підтримка залишаються основою стійкості громади.IOM UkraineEuropean Union in Ukraine

Сьогодні, з нагоди відзначення Всесвітнього дня «Дякую», для дітей закладів дошкільної освіти нашої громади було проведено тематичне заняття, спрямоване на формування культури вдячності, вміння помічати добрі вчинки, турботу та висловлювати щиру подяку оточуючим.Під час заняття до дітей завітав казковий персонаж — Дякунчик-світлячок, який одразу зацікавив та привернув увагу малечі. У доступній і зрозумілій формі діти дізналися, що ліхтарик Дякунчика засвічується лише від щирого слова «дякую», символізуючи важливість вдячності як прояву доброти та позитивної енергії.Дуже цікавою та корисною стала дидактична гра «Дякую!», під час якої разом із персонажем діти розглядали життєві ситуації та вчилися визначати, коли й кому доречно висловлювати слова вдячності.Завершальним етапом заняття була творча робота — виготовлення поробки у вигляді серця, яку діти мали змогу подарувати людині, якій хочуть щиро подякувати. Така діяльність сприяла розвитку емоційної сфери, творчого мислення та формуванню навичок доброзичливого спілкування.Продовжуємо працювати в онлайн форматі, приймаємо дітей дошкільного віку. Докладніше про заняття можна дізнатися на сторінках закладів дошкільної освіти. Відділ освіти

Під час зимових канікул бібліотечний хаб «Авдіївський код», який працює на базі Центру культури та дозвілля «Зоряний» в селі Вербуватівка, перетворився на справжню  майстерню творчості та спілкування. Кожна зустріч приносила несподівані відкриття, сміх і натхнення — адже канікули в хабі — це не просто відпочинок, а маленька пригода, де кожен може стати творцем власного настрою і нових навичок. Молодші відвідувачі вдосконалювали свої навички з 3Dмоделювання: юні конструктори вже створюють прототипи своїх улюблених казкових героїв, самостійно генерують ідеї і можуть проконсультувати один одного і навіть старших в питаннях технічних можливостей створення власних проєктів.  Майстер-клас «Гноми» переніс старших підлітків в світ казки. Маленькі гноми ожили в руках майстрів — з усмішками, в шапочках та чарівними носами. Дизайн шоперів – улюблений майстер-клас всіх відвідувачів хабу. Шопери оживали під пензлем як результат фантазіїучасників. Кожен малюнок, напис чи візерунок робили сумку унікальною — немов відображенням маленької історії, яку можна носити з собою щодня. Канікули в хабі добігають завершення, але спогади та нові ідеї кличуть всіх до нових зустрічей. Відділ культури

Зараз тривають відновлювальні роботи в наших містах, наших громадах: у Києві та області, на Дніпровщині, на Львівщині, в Кіровоградській, Черкаській, Одеській областях. Фактично постійно ремонтні бригади працюють на Сумщині, Чернігівщині, Харківщині. Задіяно максимум сил, щоб відновити життєзабезпечення. Росіяни користуються погодою – похолоданням – і намагаються уразити якнайбільше наші енергетичні обʼєкти. Видно, як вони поважають Америку та всю дипломатію. Минулої ночі було більше 200 російських дронів і також значна кількість балістики, і в основному проти Києва. Чотири людини вбиті. Мої співчуття рідним. Майже три десятки поранених. Перед цим були удари по Дніпру, Кривому Рогу, Запоріжжю. Перед цим – Одеса. Основна російська тактика – намагатись повністю «вимкнути» міста. Важливо, щоб у кожній міській адміністрації розуміли цю мету ворога і готувались до повної протидії – до реальної роботи заради містян. Не тікати треба від проблем, а вирішувати їх, тим більше коли є ресурс для цього, як у Києві. Найбільш забезпечене фінансами місто України, і повинні бути всі необхідні резервні схеми.

Зима — час радості та руху для найменшихЗимові пригоди тривають у дітей групи раннього розвитку «Дивосвіт» при Авдіївському ХАБі м. Кам’янське. Цього разу заняття було присвячене улюбленим зимовим розвагам і, що не менш важливо, — правилам безпеки під час зимових прогулянок. Разом із батьками пригадали прості, але необхідні речі, які допомагають зробити дозвілля дітей безпечним.Весела руханка «Підемо у двір гуляти» одразу задала настрій і наповнила малюків енергією. Зустріч із веселими героями, перегляд мультфільму, логічні завдання, робота з дрібним конструктором, пісні — усе це підтримувало інтерес дітей і бажання активно долучатися до занять.Діти з нетерпінням чекають снігу, щоб пограти в сніжки, з’їхати з гірки чи зліпити снігову бабу. Тож із великим захопленням малеча грала в імітаційні паперові сніжки: влучали в цілі, кидали в кільце, змагалися й раділи кожному вдалому кидку. Поєднання руху та гарного настрою позитивно впливає на самопочуття й розвиток дітей.Наприкінці заняття виконали аплікацію та розмальовували картинки за цифрами. Закріпили знання геометричних фігур, кольорів, цифр і лічби. А особливо приємно було чути, як діти самостійно пригадували віршики про зиму, вивчені раніше.Діти — невгамовні, щирі, сповнені енергії. Їхні усмішки — найкраща нагорода за роботу. А теплі слова подяки від батьків стали ще одним підтвердженням, що такі зустрічі справді важливі та потрібніВідділ освіти

Системна підтримка, що тримає громаду разом 🤝Упродовж усього 2025 року в хабі міста Дніпро систематично надається гуманітарна допомога внутрішньо переміщеним особам з Авдіївки. Це не поодинокі акції, а постійна, злагоджена робота, яка стала важливою опорою для авдіївців, вимушено розсіяних війною, але об’єднаних спільною громадою.Щомісяця сотні родин отримують необхідне: продукти харчування, засоби гігієни, речі першої потреби. За цією, на перший погляд, звичною організацією стоїть колосальна щоденна праця - від логістики до фізично складних процесів доставки, підвозу та розвантаження тонн гуманітарних вантажів.Окремо варто відзначити вагомий внесок працівників Авдіївського комунального підприємства «Служба єдиного замовника». Саме за їхньої підтримки у тісній взаємодії з волонтерами, співробітниками МВА та небайдужими мешканцями міста Авдіївка відбувається підвезення допомоги, її розвантаження та забезпечення безперебійної роботи хабу. У спеку й холод, за будь-яких обставин, незалежно від часу доби - упродовж усього року.Ця щоденна, часто непомітна для широкого загалу праця - приклад того, як спільні зусилля формують реальну підтримку для людей. Комунальники, волонтери, організатори хабу - кожен на своєму місці робить максимум можливого, аби авдіївці відчували: громада поруч, навіть на відстані.Поки триває підтримка, поки допомога доходить до кожного, зберігається головне - віра, взаємопідтримка й упевненість у спільному майбутньому. Саме з таких системних дій, людської відповідальності та єдності складається шлях до перемоги 🇺🇦.

74-річна Валентина Половинко загинула 9 вересня 2025 року в селищі Ярова. Жінка стояла в черзі за пенсією, коли росіяни скинули на селище керовану авіабомбу.Валентина народилася і все життя прожила в Яровій. Була працьовитою з дитинства: після школи вивчилася на мулярку, працювала за фахом, нянькою в дитячому садку, згодом — на залізниці. Працювала стрілочницею в Лимані, а пізніше — охоронницею. Увесь вільний час проводила на городі, вирощувала полуницю й овочі, щоб допомогти родині.Останні роки були для Валентини важкими: у 2024 році вона втратила старшого сина, а молодшого проводила до війська. 9 вересня родина готувалася до евакуації — речі були зібрані, машина мала приїхати після обіду. Вранці Валентина з чоловіком поїхали по пенсію до мобільного відділення «Укрпошти». Саме тоді росіяни завдали авіаудару. Валентина загинула на місці, її чоловік зазнав поранень.У Валентини Половинко залишилися чоловік, син, невістка, сестра, двоє онуків та інші рідні.О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.

Відбулась підсумкова нарада Авдіївської МВА: обговорили результати роботи, виклики і плани Авдіївська міська військова адміністрація провела підсумкову робочу зустріч під головуванням виконуючого обов’язки начальника Авдіївської МВА Євгена Удовенка, за участі заступників Сергія Легенького та Юлії Котової, а також керівників управлінь і начальників відділів адміністрації.Під час наради кожен із присутніх представив результати роботи у своїй сфері: відзначив ключові досягнення, окреслив питання, які ще потребують вирішення, і визначив пріоритети на найближчу перспективу. Розмова вийшла зосередженою та конструктивною, адже попереду - нові виклики і відповідальність перед громадою.У фіналі зустрічі учасники подякували колегам за взаємну підтримку та ефективну взаємодію, привітали один одного з минулими та прийдешніми святами. Євген Удовенко відзначив професійність і стійкість команди, побажав усім міцного здоров’я та спокійних святкових днів.Підсумкова зустріч ще раз засвідчила: згуртованість, відповідальність і системна щоденна робота - це основа стабільності громади навіть у найскладніші часи.

20-річний доброволець Микола Волков на псевдо «Смурфік» помер 15 квітня 2019 року в лікарні імені Мечнікова. 10 квітня, виконуючи бойове завдання поблизу Водяного, він зазнав смертельного поранення в голову кулею снайпера. Після кількох зупинок серця Миколи не стало.Микола народився й виріс у Маріуполі. Закінчив електромеханічний технікум, здобув фах електрика. Ще до повноліття долучився до Цивільного корпусу «Азов», брав участь у вишколах і патріотичних акціях. Любив подорожувати Україною автостопом, належав до ультрас ФК «Маріуполь».У 2018 році пройшов підготовку в медичному добровольчому батальйоні «Госпітальєри». Служив добровольцем-парамедиком, виконував завдання на Маріупольському напрямку.«Сміливий, щирий і надзвичайно добрий», – згадує сестра Наталя.Посмертно Миколу нагородили орденом «За мужність» III ступеня та медаллю «Милосердя». Похований на Алеї Слави Старокримського кладовища Маріуполя.У нього залишилися батько, зведені сестра та брат.О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.