❗️

Є над чим задуматись-у світлі останніх подій тимпаче!

💫

Читає-Маргарита БайрачнаЯкщо ця мова – не твоя,то і країна, мабуть, також. Хто не нащадок солов’я –тому й гніздо не йде у спадок. Якщо це не твої пісні,і ці вірші, і ці пророцтва –то, без образ, та, мабуть, ні. І ти лише у ролі гостя. Бо де б ти зараз не лежав –у теплім ліжку чи в окопі,і де би фронт свій не тримав –це знову втратить зміст крізь роки,якщо ця мова – не твоя! Вже історично сотня копійподій говорить – солов’ямтриматись мови слід як Бога! Бо я не вірю, ну невжети спадкоємцям у дорогупередаси такий сюжет,де знову над гніздом тривога?! Де ця війна і цей окоп! І кров та сльози, а не роси! Де відчуття, що ти – холопубраний в «комплекс малороса»?! Якщо ця мова – не твоя,то гріш ціна усім старанням! Бо де ти бачив, щоб сім‘янесла ім‘я свого тиранав основі роду, а не батька ? А мова – більше, ніж ім‘я! А мова стане більшим спадком,ніж буде небо і земля! Відвоювати можна землю,звільнити небо від атак! А мову! Мову ж недаремновони ненавидять аж так! І це не – «тема для роздору»чи спекуляції про те,що наші воїни боронятьдесь там на вражій нам – святе…(Тут працювали методично,на це пішли роки-роки… Щоб рускі пєсні ностальгічноспівали наші ж співаки! Щоб аж під кірку нам пробратисьв глибини сірих речовин,щоб нас ментально об’єднатиіз диким стадом! «Ми ж одиннарод!» – щоб привід був сказати). Якщо ця мова – не твоя,то нам «не світить» ця країна… Включай інстинкти солов’яі вчи нарешті солов’їну! А вернуть воїни – вже й сміхусюди буде – український! Ми навчимо і ціле військо. І відокремимоСвоїх. Ірина Рубець