Вона нахилилася вперед. І поцілувала шрам.
Це був її спосіб вибачитися? Висловити жаль? Слідом пройшовся ще один легкий, як пір’їнка, дотик її губ.
Якщо вона так виражає каяття, він, мабуть, не зможе їй не пробачити!
- А тепер - що ти думаєш про моє? - запитала вона, притискаючись до його шкіри.
Я ледь не кінчаю від самого погляду на тебе. Мені потрібно вилизати кожен дюйм твоєї плоті. Я хочу притиснути тебе і пестити годинами.
- Ти вишукана, - нарешті видавив він, його крила зімкнулися навколо неї. Замикаючи в пастку.
Її погляд забігав від одного крила до іншого, але вона нічого не сказала.
- Неймовірно вишукана. - Він схилив голову до її шиї, глибоко вдихаючи її аромат, даючи їй відчути свій подих. Боги, вона пахла так немислимо правильно для нього. Він не міг зупинитися і терся носом об її шию. Це змусило її здригнутися, тож він зробив це знову. Потім провів губами біля її вуха, прохрипівши:
- Певно, я прокинуся і виявиться, що це не насправді - просто черговий сон про тебе.

"Темні небеса" Креслі Коул