— Ти хоча б дізнався розклад її занять? — Деміен веде нас до їдальні; наші обличчя розчервонілися після тренування.Я хитаю головою.— Немає потреби. — Нокс сяє і маше рукою над головою. — Ми самі запитаємо. Рорі!Вона продовжує крокувати до виходу без жодного вагання, світле волосся розвівається за нею, а на одному плечі висить важка сумка.— Авроро! — громовий окрик Деміена змушує кількох дівчат, що стоять у черзі в їдальні, здригнутися.Вона озирається через плече, зсунувши брови. Наш ангел магнетична. Один її погляд приковує мене до місця.Нокс плескає мене по плечу.— Ти знав, що вона буде тут, чи не так?Вони обоє дивляться на мою напівусмішку, і мені не потрібно казати ні слова. Деміен схвально киває.— Молодець чоловіче.Аврора помітно зітхає і неохоче прямує до нас.— Знову привіт.— Повечеряй із нами, — каже Нокс.— Я так не думаю...Але Деміен уже витягає свою студентську картку і двічі проводить нею по терміналу.— Давай. Їж.— Це буде одна з тих ситуацій порятунку життя, де ви будете ходити за мною як цуценята і вічно вдавати, що ви мої боржники?Нокс усміхається їй.— О, ти вже починаєш розуміти суть. "Померти за тебе" Гармоні Вест.