Аграрна Донеччина

📣 Кабінет Міністрів України удосконалив процедуру надання адміністративних послуг у сфері насінництва. Відповідну постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо застосування адміністративної процедури у сфері насінництва», розроблену Мінекономіки, було ухвалено на черговому засіданні Уряду.🔠 Документ передбачає уніфікацію термінології та процедур щодо одержання сільгоспвиробниками наступних документів та дозволів: 🟡 підтвердження на ввезення в Україну зразків насіння та садивного матеріалу сортів рослин, не внесених до Реєстру сортів рослин України, для селекційних, дослідних робіт і експонування;🟡 сертифікатів, що затверджують якість насіння та садивного матеріалу. Зокрема, надання можливості суб’єктам господарювання отримувати сертифікати, що засвідчують якість відразу усієї виробленої партії садивного матеріалу одного сорту та категорії відповідно до етапу розмноження, не поділяючи на окремі партії, призначені для сертифікації, для кожного покупця окремо;🟡 свідоцтв аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів). Реалізація постанови позитивно вплине на розвиток сільського господарства, зокрема, у сфері насінництва, а також сприятиме дерегуляції в цій сфері.Документ набуває чинності з моменту його опублікування.➡️ Докладніше про Постанову КМУ від 01 вересня 2025 р. № 1063.

📣 Україна підписала Угоду про відкрите море, що надає можливості посилити міжнародну екологічну співпрацю.Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку підписав Угоду про відкрите море.Підписання цієї Угоди підтверджує, що Україна стала учасницею нового міжнародного механізму захисту океанічних екосистем і сталого використання морських ресурсів у міжнародних водах.Угода про відкрите море була ухвалена у 2023 році та є третьою імплементаційною угодою в межах Конвенції ООН з морського права.Мета підписання Угоди є створення єдиних глобальних правил охорони біорізноманіття на території, що охоплює дві третини Світового океану.📌 Угода передбачає: 🔵 створення морських природоохоронних територій;🔵 впровадження механізму оцінки впливу на довкілля;🔵 справедливий доступ до генетичних ресурсів океану;🔵 розвиток наукових досліджень і передачу технологій. Протягом 120 днів, з моменту підписання, усі країни мають завершити процес ратифікації, після чого документ набирає чинності, наразі Угоду підписали вже 140 країн.🔠 Підписання Угоди про відкрите море для України: 🟡 підтверджує проєвропейський курс держави та підтримку ключових дипломатичних пріоритетів Європейського Союзу;🟡 сприяє досягненню цілей Конвенції про охорону біологічного різноманіття, яка передбачає збереження 30% територій і океанів до 2030 року;🟡 узгоджується з Паризькою кліматичною угодою в частині обговорення Blue Carbon – вуглецю, що поглинається морськими екосистемами;🟡 дозволяє впливати на глобальні рішення з охорони морського середовища;🟡 відкриває нові можливості для науки та різних галузей економіки;приверне увагу світу до негативного впливу, який чинить росія на довкілля Криму та Чорного моря.

🔴 Мінрозвитку оновлено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.29 серпня 2025 року набрав чинності наказ Мінрозвитку від 17 липня 2025 року № 1160 📁, яким внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку від 28 лютого 2025 року № 376.📍 Відповідно до оновленого Переліку змінено статус деяких населених пунктів Донецької області. Зокрема, віднесено до тимчасово окупованих: 🛑 селище Велика Новосілка, Роздольне, Розлив та село Улакли (Великоновосілківська селищна територіальна громада) — з 26 червня 2025 року. ⛳️ Крім того, віднесено до території активних бойових дій: 🟠 село Васютинське, Малинівка, Першомар’ївка та Тихонівка (Миколаївська міська територіальна громада) — з 13 червня 2025 року. 🔄 Також, віднесено до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси: 🟡 Добропільську міську територіальну громаду – з 26 червня 2025 року;🟡 село Запоріжжя, Зірка, Мирне та Ялта (Комарська територіальна громада) – з 15 червня 2025 року;🟡 село Новоукраїнка (Великоновосілківська селищна територіальна громада) — з 26 червня 2025 року.

🔠 Фінальна підготовка України до офіційного скринінгу ЄС у сфері рибальства та аквакультури.За ініціативи Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Держрибагентства та Офісу ефективного регулювання BRDO 28 серпня 2025 року в місті Полтаві відбулися регіональні слухання, присвячені підготовці переговорної позиції України з Європейським Союзом за розділом 13 «Рибальство та аквакультура».З метою формування консолідованої позиції держави, до заходу були залучені представники бізнесу, асоціацій, наукових установ та органів влади. Учасники регіональних слухань підкреслили важливість інтеграції України до європейського рибного ринку, а також визначили три ключові питання для розвитку аквакультури як сучасної й перспективної галузі:🔵 імплементація положень Спільної рибогосподарської політики ЄС;🔵 інспекція та контроль у сфері рибальства відповідно до регламентів ЄС;🔵 впровадження супутникової системи моніторингу суден, електронних журналів вилову та цифрових інструментів простежуваності (E-Fish);🔵 протидія незаконному, непідзвітному та нерегульованому рибальству (ННН-рибальству);🔵 розвиток аквакультури як драйвера внутрішнього ринку та джерела експортного потенціалу. Було запропоновано використовувати європейський досвід щодо контролю, який охоплює весь ланцюг — від вилову в морі до продажу продукції на ринку. Також, учасники регіональних слухань визначили три проблемних питання, які на теперішній час стоять перед Україною:🟡 відсутність повноцінної цифрової системи моніторингу суден;🟡 недостатній рівень гармонізації законодавства з регламентами ЄС;🟡 слабка інтегрованість національних систем контролю в європейську мережу обміну даними. Розвиток аквакультури відкриває для України нові можливості виходу на ринки ЄС і отримання фінансування з Європейського фонду морського та рибного господарства.Пропозиції та зауваження учасників регіональних слухань будуть систематизовані та включені до переговорної рамки України. Вже у вересні цього року українська делегація представить її під час офіційних зустрічей із Європейською Комісією в Брюсселі.

🔠 Євроінтеграція сільського господарства: Полтава стала майданчиком для регіональних слухань.У Полтаві відбулися регіональні слухання з представниками аграрних асоціацій та бізнесу, організовані Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за сприянням Полтавської обласної військової адміністрації.Захід проходив у межах підготовки до переговорного процесу з Європейським Союзом та був спрямований на узгодження національних позицій за розділами 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» та 13 «Рибальство та аквакультура».📌 Під час слухань акцент зробили на:🛑 державній політиці підтримки аграрного сектору;🛑 впровадженні принципів Спільної аграрної політики ЄС;🛑 питаннях офіційного контролю, благополуччя тварин, використання пестицидів і розвитку рибної галузі.Особливу увагу приділили викликам і перспективам для України у сфері аквакультури. Учасники заходу дізнались про загальні принципи Спільної рибогосподарської політики ЄС (CFP – Common Fisheries Policy), технічні заходи і спільну організацію ринків рибної продукції та продукції аквакультури.Підсумовуючи роботу слухань, організатори наголосили на важливості активної участі бізнесу в процесі формування переговорних позицій України з ЄС. Це забезпечить узгоджений підхід до адаптації українського законодавства та практик до європейських стандартів.У регіональних слуханнях взяли участь представники Донецької, Київської, Черкаської, Чернігівської, Сумської, Луганської, Дніпропетровської та Харківської областей.

📣 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України продовжує цифрову трансформацію взаємодії між державою та бізнесом. Відтепер підприємці можуть напряму повідомляти про перешкоди у своїй діяльності через віджет «Пульс» на сайті Мінекономіки, а також на порталі електронних сервісів міністерства.✅ «Пульс» — цифровий інструмент зворотного зв’язку між бізнесом і державою, який допомагає:🔵 залишати звернення про бар’єри в роботі бізнесу;🔵аналізувати проблеми за регіонами та секторами економіки;🔵забезпечувати оперативне реагування влади і напрацювання рішень. 🗣️ Справжнє партнерство між бізнесом і державою – це не тільки про зручність, а й про відповідальність і постійну взаємодію. Бізнес бере участь, говорить прямо і наполегливо про те, що не працює. Держава, зі свого боку, зобов’язана чути й діяти. “Пульс” – це інструмент, який об’єднує нас на цьому шляху змін. Без залученості з обох боків системних рішень не буде», – заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Циборт. 📌 Раніше «Пульс» був інтегрований у кабінет платника податків на порталі Державної податкової служби у форматі віджета — підприємці можуть швидко поставити оцінку та залишити коментар, не покидаючи свій звичний онлайн-кабінет.Паралельно у шести регіонах України «Пульс» працює як повноцінна CRM-система для обробки звернень, що дозволяє обласним військовим адміністраціям не лише отримувати сигнали від бізнесу, а й системно з ними працювати - аналізувати, передавати до відповідальних органів, відстежувати реакцію та формувати аналітику для ухвалення рішень.Тепер доступ до інструменту розширено – він став частиною сайту Мінекономіки. Це – ще один крок до створення єдиного зручного простору для підприємців.🔠 Як скористатися: 1️⃣ Зайти на сайт www.me.gov.ua.2️⃣ Натиснути на іконку віджета “Пульс”, розташовану з правого боку екрану.3️⃣ Поставити оцінку та обо’язково доповнити її, залишивши коментар:🟡 вказати перешкоди, з якими стикається бізнес;🟡 поділітись баченням змін та необхідних рішень. Коментарі підприємців допомагають міністерству бачити системні проблеми і збирати дані, які лягають в основу напрацювання рішень в реальному часі.🔴 Міністерство закликає бізнес активно долучатися до використання Пульсу. Ваша участь – це не просто скарга, а внесок у формування прозорого та передбачуваного бізнес-середовища в Україні. Реальні дані від підприємців дозволять державі приймати зважені рішення, які сприятимуть економічному зростанню.

📣 Україна набула права членства у Генеральній комісії з рибальства в Середземномор’ї.Оприлюднено Закон України № 4522-IX «Про прийняття Україною Угоди про заснування Генеральної комісії з рибальства у Середземномор’ї», який набирає чинності з 01.09.2025.🔠 Метою цього документа є: 🟡 досягнення гармонізації національного законодавства з правом ЄС у частині раціонального використання та охорони водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну;🟡 отримання Україною статусу держави-члена цієї організації, що забезпечить їй повноцінні інструменти для участі у формуванні Чорноморського порядку денного в аспекті управління ресурсами рибальства;🟡 здобування права голосу під час вирішення питань, пов'язаних із регулюванням рибальства та розвитком аквакультури в басейні Чорного моря;збереження та раціональне використання водних біоресурсів;🟡 зменшення масштабів та боротьба із незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством;🟡 стимулювання розвитку аквакультури. Генеральна комісія з рибальства в Середземномор’ї (ГКРС) – це міжнародна регіональна організація з управління рибальством в акваторії Середземного та Чорного морів, до якої входять 23 договорні сторони. Україна набула статусу сторони та співпрацює із ГКРС із 2015 року.📌 Набуття Україною повноправного членства у ГКРС надає можливості для залучення міжнародної підтримки, а саме: 🔵 вивчення та впровадження успішного досвіду країн регіону в організації рибогосподарської діяльності;🔵 отримання технічної допомоги, спрямованої на розбудову адміністративного та наукового потенціалу української рибної галузі.

🔠 Сьогодні, відбувся семінар з питань діяльності державних органів в умовах воєнного стану21 серпня 2025 року відбувся семінар з представниками райдержадміністрацій, районних військових адміністрацій, військових адміністрацій населених пунктів, військово-цивільних адміністрацій та виконавчих органів міських рад області з актуальних питань діяльності державних органів в умовах воєнного стану.Представник департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин облдержадміністрації висвітлив питання щодо підготовки основних показників розділу «Реальний сектор економіки», зокрема в частині агропромислового комплексу, проєкту Програми економічного і соціального розвитку територіальних громад Донецької області на 2026 рік та організації проведення осіннього комплексу польових робіт у 2025 році.Було акцентовано увагу на визначенні прогнозних показників у галузях рослинництва, тваринництва, харчової та переробної промисловості Донецької області у 2026 році, аналізу виконання основних завдань у 2025 році.Під час доповіді було також наголошено, що у поточному році, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь, затвердженого постановою КМУ від 11.08.2021 № 886 (зі змінами), передбачено надання субсидії аграріям прифронтових територій аналогічної з минулим роком.Зокрема, розмір бюджетної субсидії у 2025 році встановлено у розмірі 1000 гривень на 1 га засіяної площі, як для територій можливих бойових дій, так і для територій активних бойових дій (включаючи території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси).Також, увагу учасників семінару звернуто на організацію проведення осіннього комплексу польових робіт в агрокліматичних умовах 2025 року.

🐝 19 серпня – День пасічника.У 1997 році в Україні почали відзначати професійне свято бджолярів – День пасічника.Українське бджільництво вносить суттєвий внесок в економіку нашої держави. Завдяки розвитку бджільництва населення має можливість відкривати малий та середній бізнес на селі. Галузь бджільництва відіграє значну роль у запиленні сільськогосподарських культур та підвищенні їх урожайності, і як наслідок, нарощуванні обсягів виробництва продукції.До початку збройної агресії російської федерації проти України на Донеччині працювало біля 3000 пасічників.За статистичними даними по всіх категоріях господарств області виробництво меду у 2021 році складало – 4,2 тис. тонн, у 2022 році – 1,8 тис.тонн, у 2023 році – 1,2 тис. тонн, у 2024 році – 1,0 тис.тонн.В області працювало 8 громадських організацій, які об’єднували бджолярів області. На теперішній час свою діяльність продовжують 5 громадських організацій. Слід зазначити, що бджільництво Донеччини зазнало значних втрат у зв’язку із військовою агресією проти України, а саме руйнування пасік внаслідок обстрілів та свідомого знищення їх окупантами.Бджолярі втратили можливість доглядати за вцілілими пасіками через окупацію територій чи проведення бойових дій. Але незважаючи на складнощі, що постали перед галуззю бджільництва Донецької області в умовах воєнного стану, завдяки активній позиції громадських організацій, спільній взаємодії на місцях бджолярі продовжують здійснювати свою професійну справу.

📢 З 15 серпня по 30 вересня 2025 року у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) Донецької області триватиме заборона на вилов річкових раків у період їх линьки.З метою збереження та охорони популяції раків у період їх линьки та враховуючи Науково-біологічне обґрунтування щодо термінів заборони на лов річкових раків у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) на період їх другої линьки у 2025 році, затвердженого ДНУ «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» та наказу від 11.08.2025 № 110 Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області затверджено період линьки річкових раків, в який забороняється вилов раків на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) Донецької області, який триватиме з 15 серпня по 30 вересня 2025 року.🔠 Річкові раки — це не лише цінний харчовий продукт, а й важлива ланка екосистеми. Вони виконують роль «санітара» водойм, поїдаючи залишки органіки та очищуючи дно. Зменшення їх популяції негативно впливає на екологічний баланс річок та озер, а у період їх другої линьки вони найбільш вразливі.Причиною линьки є ріст та розвиток раків, а так як панцир у них міцний, то він заважає повноцінно рости, тому процес його скидання є необхідним для подальшого росту. Період формування та зміцнення нового панцира триває від одного до півтора місяця, тому і визначено такий термін заборони на вилов раків.Процес линьки відбувається у раків на відкритому просторі, при цьому вони скидають не лише панцир, а й хітинову оболонку очей та зябер, тому вони менш всього захищені у цей період свого розвитку.Несприятлива екологічна ситуація та браконьєрський вилов призводять до зменшення природних запасів річкових раків, тому за вилов раків у період з 15 серпня по 30 вересня 2025 року передбачено покарання від адміністративного штрафу до кримінальної відповідальності, а також відшкодування завданих рибному господарству збитків. Компенсація за одного незаконно виловленого рака становить 3 332 грн.Рибалки повинні не забувати про відповідальне ставлення до вилову річкових раків та дотримуватися встановлених обмежень у цей період.