Під деякими штатами утворюються гігантські "краплі" породи, що звисають із нижнього боку континентальної кори.
Вчені з Техаського університету в Остіні вперше зафіксували процес, за якого частина земної кори Північної Америки буквально "стікає" в мантію. Це явище пов'язане із залишками стародавньої океанічної плити, похованої під Середнім Заходом США.

Дослідження показало, що під ділянками від Мічигану до Небраски й Алабами утворюються гігантські "краплі" породи, які звисають із нижнього боку континентальної кори і йдуть на глибину до 640 км. Ці утворення втягують породи з величезної території континенту, викликаючи поступову втрату матеріалу в нижній частині кори.
За словами автора дослідження Цзюньліня Хуа, професора Університету науки і технологій Китаю, причина криється в стародавньому фрагменті океанічної плити Фараллон. Мільйони років тому вона йшла під Північноамериканську плиту і частково збереглася на кордоні перехідної зони мантії і нижньої мантії - на глибині близько 660 км. Її гравітаційний вплив викликає горизонтальне переміщення порід і їхнє "засмоктування" вглиб.
Щоб підтвердити свою гіпотезу, вчені змоделювали процес за допомогою комп'ютерної симуляції. Коли в моделі був присутній залишок плити Фараллон, зона "крапель" формувалася, а за його відсутності - зникала. Це переконливо демонструє, що фрагмент плити здатний впливати на величезну частину континенту.
Хоча це геологічне явище не призведе до змін на поверхні в доступному для огляду майбутньому, воно допомагає вченим краще зрозуміти процеси, що відбуваються всередині планети, і пояснити, як континенти можуть утворюватися, розпадатися і перерозподілятися.
Коментарі
Немає коментарів
Додати коментар