Учені: майже половина людей із депресією не реагує на поширені антидепресанти

Крім того, такі пацієнти стикаються з більш важкими наслідками захворювання.

Нове дослідження Бірмінгемського університету у Великій Британії показало, що 48% людей з депресією не відчувають поліпшень після прийому щонайменше двох різних антидепресантів, а 37% пацієнтів безуспішно пробували чотири і більше препаратів. Це свідчить про те, що стійкість до лікування зустрічається набагато частіше, ніж вважалося раніше, і вимагає термінового перегляду наявної терапевтичної стратегії.

Під час роботи вчені проаналізували електронні медичні записи понад 5 100 дорослих пацієнтів із діагнозом "великий депресивний розлад", що зберігаються в базі даних Національної служби охорони здоров'я Великої Британії. Для виявлення стійкої до лікування депресії використовувалися стандарти Maudsley Prescribing Guidelines - авторитетного керівництва з призначення психіатричних препаратів. Згідно з цими критеріями, стійкість діагностували у пацієнтів, які приймали два різні антидепресанти в терапевтичному дозуванні протягом 4-6 тижнів, але не відчули поліпшення. Якщо після цього не призначалися інші медикаменти або додаткові засоби (наприклад, літій), стан класифікували як стійкий до лікування.

Результати дослідження не тільки виявили широку поширеність стійкості, а й показали, що ця група пацієнтів стикається з більш важкими наслідками захворювання. Порівняно з тими, у кого депресія піддається лікуванню, люди зі стійкістю частіше страждають на тривожні розлади (30,8% проти 24,5%), психози (15,03% проти 8,3%), зловживають психоактивними речовинами (20,85% проти 18,17%) і наносять собі каліцтва (2,7% проти 0,9%). Крім того, у них спостерігається вища поширеність хронічних фізичних захворювань, включно із серцево-судинними та респіраторними порушеннями, а також діабетом.

Особливо тривожним виявився той факт, що середній вік смерті пацієнтів зі стійкістю до антидепресантів виявився на п'ять років нижчим, ніж у тих, хто відповідав на лікування. На думку авторів дослідження, одна з причин цього - додатковий рівень безвиході, який виникає у людей, що не реагують на стандартну терапію. Пацієнти, які брали участь у дослідженні, описували свій стан як "абсолютний розпач" і говорили, що відчували безпорадність після численних спроб знайти працюючий препарат.

Вчені підкреслюють, що наявна медикаментозна стратегія, заснована на методі проб і помилок, недостатньо ефективна. Клінічні лікарі часто дотримуються принципу "перепробувати всі доступні препарати", але це не завжди приносить користь пацієнтам. Дослідники закликають змінити підхід, розширивши доступ до альтернативних методів лікування, включно з психотерапією, нейромодуляцією та індивідуально підібраними схемами комбінованої терапії.